Вірш про МАЙДАН Мар'яни Савки

Нещодавно Андрій Куликов отримав листа від Леоніда Фінберга, головного редактора видавництва "Дух і Літера". І були в тому листі не новини і не заклики, а поезія. Розмова — про новий текст поетки Мар'яни Савки:

Мій Господи, ти, наковтавшись прогірклого диму,
В пітьмі й у пожежі, та, зрозуміло, без каски,
Стоїш за плечима в синів найдорожчих — незримо –
Щоб руки простерти, якщо їм судилося впасти.

Ще рано гасити це полум’я, Господи, рано,
Згортати знамена у мороку зла позасвітнього,
Бо зрада – ти добре це знаєш, ще глибша за рану,
Бо смерть у прицілі найкраще відстежує світлих.

Ти просто там стій. І тримай на долоні своїй
Запалене місто-свічу, серед снігу і диму,
Якщо тебе хтось не впізнає, дай знак, що ти свій,
Що завжди стоятимеш поруч з синами своїми.


Взято тут https://soundcloud.com/hromadske-radio/02-02-14-1